Значення в інших словниках
-
мазатися —
ма́затися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
мазатися —
(фарбою) фарбуватися, гримуватися; (брудом) бруднитися; (- фарбу) братися, липнути, прилипати, приставати; Ф. підлещуватися, лататися.
Словник синонімів Караванського
-
мазатися —
див. лестити
Словник синонімів Вусика
-
мазатися —
мажуся, мажешся; наказ. сп. мажся; недок. 1》 чим. Покривати себе чимось рідким або жирним. || розм. Підмальовувати обличчя фарбою, гримом і т. ін.; фарбуватися, гримуватися. 2》 розм. Те саме, що бруднитися. 3》 Братися (у 10 знач.), липнути, приставати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мазатися —
МА́ЗАТИСЯ, ма́жуся, ма́жешся; наказ. сп. ма́жся; недок. 1. чим. Покривати себе чимось густим або жирним. Мушу мазатися кремами, щоб не лущилася шкіра (із журн.); Не можна наносити крем на пляжі. Більшість людей як робить?...
Словник української мови у 20 томах
-
мазатися —
Жусь, -жешся, недок., нарк. Вводити наркотик внутрішньовенно. Він же сам здохнув, йому казали більше не мазатися — нікого не послухав (А. Дністровий). Навіщо мазатися, якщо краще курнути? (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
-
мазатися —
(мажуся, мажешся) недок., нарк. Уводити наркотик внутрішньовенно. — Він же сам здохнув, йому казали більше не мазатися — нікого не послухав (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
Словник жарґонної лексики української мови
-
мазатися —
ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм.
Словник синонімів української мови
-
мазатися —
МА́ЗАТИСЯ, ма́жуся, ма́жешся; наказ. сп. ма́жся; недок. 1. чим. Покривати себе чимось рідким або жирним; // розм. Підмальовувати обличчя фарбою, гримом і т. ін.; фарбуватися, гримуватися. Актори почали мазатися, як кому подобалось.
Словник української мови в 11 томах
-
мазатися —
Мазатися, мажуся, -жешся гл. 1) Мазаться. 2) Пачкаться, мараться. З) — до ко́го, коло кого. Ласкаться къ кому.
Словник української мови Грінченка