мазатися
МА́ЗАТИСЯ, ма́жуся, ма́жешся; наказ. сп. ма́жся; недок.
1. чим. Покривати себе чимось густим або жирним.
Мушу мазатися кремами, щоб не лущилася шкіра (із журн.);
Не можна наносити крем на пляжі. Більшість людей як робить? Прийшли на пляж і давай активно мазатися (з газ.);
// розм. Підмальовувати обличчя фарбою, гримом і т. ін.; фарбуватися, гримуватися.
Актори почали мазатися, як кому подобалось. Публіка стала була вимагати, щоб учителька дозволила й їм помазатися хоч однією сажею (С. Васильченко);
Ліза глянула на неї і подумала: “Яка ж вона вродлива! Тільки даремно цією помадою мажеться” (М. Руденко).
2. розм. Те саме, що брудни́тися.
– Мені дозволите з вами [в кабіну]?.. Овсійович, зиркнувши на фетровий капелюх і темно-синє демісезонне пальто Недєліна, резонно зауважив: – А вам варто мазатися? (В. Логвиненко).
3. Братися (у 10 знач.), липнути (див. ли́пнути¹ 1), приставати (у 1 знач.).
Крізь весняну хмарину бризнув теплий дощ. Ґрунт почав мазатись (С. Чорнобривець);
Вiзник Стефан сiв у кутку, прихилився до стiни. Щоправда, перед тим перевiрив, чи не сильно вона мажеться (Ю. Логвин);
Біґлер сягає рукою назад до штанів і відчуває, як щось липке мажеться по руці (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Боронування треба провадити вибірково й саме тоді, коли ґрунт не мажеться, а добре розпушується (з наук. літ.).
4. до кого, перен., фам. Те саме, що підле́щуватися 1.
– Кульгавий до тебе не мажеться? – Яків? – Так. – Заглядає в душу... (Ю. Яновський).
5. Пас. до ма́зати 1.
Долівка було мажеться (Ганна Барвінок);
Лісовий ландшафт Стародубщини сприяв створенню місцевими жителями свого житла саме з деревини. Але, як і в степовій Україні, стіни хат за традицією мазалися крейдою або фарбувалися у білий колір (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)