Значення в інших словниках
-
майор —
майо́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
майор —
-а, ч. Офіцерське звання в армії, наступне після звання капітана, а також особа, що має це звання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
майор —
МАЙО́Р, а, ч. Офіцерське звання в армії, наступне після звання капітана, а також особа, що має це звання. Його приділено до львівського гарнізону, при найближчім .. авансі його мали іменувати майором (І.
Словник української мови у 20 томах
-
майор —
майо́р (ісп. mayor, від лат. major – старший, вищий) 1. Офіцерський чин у більшості армій країн світу. 2. Військове звання офіцерів Радянської Армії – перше із звань старших офіцерів (з 1935 p.). Серед генеральських звань в СРСР та в арміях ряду інших країн є звання генерал-майор.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
майор —
Майо́р, -ра; -йо́ри, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
майор —
МАЙО́Р, а, ч. Офіцерське звання в армії, наступне після звання капітана, а також особа, що має це звання. Треба тебе заміж дати.. За майора полкового (Чуб., V, 1874, 446); Його приділено до львівського гарнізону, при найближчім..
Словник української мови в 11 томах