Значення в інших словниках
-
максима —
ма́ксима іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
максима —
-и, ж. 1》 книжн. Правило, основний принцип, яким керується людина у своїх діях та вчинках. || Стислий вислів етичного характеру. || Формула, що виражає якусь моральну вимогу, логічний чи етичний принцип. 2》 муз. Нотний знак мензуральної нотації, що позначає найбільшу тривалість звуку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
максима —
(лат. maxima — найдовша) — знак мензуральної нотації, що позначав найбільшу тривалість звуку.
Словник-довідник музичних термінів
-
максима —
МА́КСИМА, и, ж., книжн. Правило, основний принцип, яким керується людина в своїх діях та вчинках. Максиму тактовності важко витримати, не дотримуючись максими симпатії. Ця максима сприяє вирішенню конфлікту (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
максима —
ма́ксима [від лат. maxima (sententia) – основне правило, принцип] формула, що виражає якусь моральну вимогу, логічний чи етичний принцип.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
максима —
МАКСИМА (від лат. maxima (sententia) — основне правило, принцип) — однозначна вимога неординарного змісту, подана у вигляді чіткої, стислої формули; певне правило моралі, права, логічного мислення; стосовно вимог практики поняття М. не вживається.
Філософський енциклопедичний словник
-
максима —
МА́КСИМА, и, ж., книжн. Правило, основний принцип, яким керується людина в своїх діях та вчинках; // Короткий вислів етичного характеру.
Словник української мови в 11 томах