максима
МА́КСИМА, и, ж., книжн.
Правило, основний принцип, яким керується людина в своїх діях та вчинках.
Максиму тактовності важко витримати, не дотримуючись максими симпатії. Ця максима сприяє вирішенню конфлікту (з наук.-попул. літ.);
// Короткий вислів етичного характеру.
Повчання у формі раціоналістських максим сприяло виробленню афористичності мови (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)