Значення в інших словниках
-
мандарин —
мандари́н 1 іменник чоловічого роду дерево; фрукт мандари́н 2 іменник чоловічого роду, істота чиновник у старому Китаї іст.
Орфографічний словник української мови
-
мандарин —
I -а, ч. 1》 Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. 2》 Невеликий оранжевого кольору кисло-солодкий плід цього дерева. II -а, ч. Європейська назва державного урядовця у феодальному Китаї.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мандарин —
МАНДАРИ́Н¹, а, ч. 1. Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. Українські перші мандарини – З яблунями поруч у саду... (І.
Словник української мови у 20 томах
-
мандарин —
мандари́н I (франц. mandarine, від ісп. mandarin – китайський сановник) рід вічнозелених плодових рослин родини рутових. Плоди їстівні, з шкірки добувають ефірну олію. Культивують. II (португ. mandarim, від перс. мантрін – радник) європейська назва державних урядовців у феодальному Китаї.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
мандарин —
Вічнозелене дерево і кущ родини рутових; походить з Китаю; вирощують в субтропічних і тропічних районах задля солодких запашних плодів оранжевого кольору; найцінніші т.зв.
Універсальний словник-енциклопедія
-
мандарин —
Мандари́н, -на; -ри́ни, -нів (помаранча) мандари́н, -на; -ри́ни, -нів (кит. вельможа)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мандарин —
МАНДАРИ́Н¹, а, ч. 1. Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. Українські перші мандарини — З яблунями поруч у саду… (Мур., Ідуть..
Словник української мови в 11 томах