маркантний —
Марка́нтний: — вищої якості, визначний, помітний [46-1] — помітний, важливий, видний [37] — помітний, визначний [46-2] — яскраво, чітко означений [31]
Словник з творів Івана Франка
маркантний —
Марка́нтний. Значкий. Народні і иньші приповідки подавано призначкім (маркантнім) слові (Schlagwort), звичайне при іменнику (н[а]пр[иклад] “der Wunsch ist der Vater des Gedankens ” s. Wunsch!), деколи і при дотичнім дієслові (Кміц., 1912, IХ-Х) // нім.
Українська літературна мова на Буковині
маркантний —
марка́нтний помітний; ясний, зрозумілий (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт