ментальність —
мента́льність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
ментальність —
МЕНТАЛЬНІСТЬ, -ності, ор. -ністю, МЕНТАЛІТЕТ, -у. Характер мислення й світосприймання якогось народу, що вирізняє його з-поміж інших народів.
Літературне слововживання
ментальність —
[меинтал'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
ментальність —
-ності, ж. 1》 Інтелект, розумові здібності. 2》 Психіка, психічний склад.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ментальність —
МЕНТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн. Властивість за знач. мента́льний. Українці спромоглися відстояти себе як націю. Це стало можливим завдяки наявності кращих рис ментальності – волелюбності, потягу до землі...
Словник української мови у 20 томах
ментальність —
МЕНТАЛЬНІСТЬ (від лат. mens (mentis) — спосіб мислення, склад душі) — характеристика специфіки сприйняття та тлумачення світу в системі духовного життя того чи іншого народу, нації, соціальних суб'єктів...
Філософський енциклопедичний словник