Орфоепічний словник української мови

ментальність

мента́льність

[меинтал'н'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ментальність — мента́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ментальність — МЕНТАЛЬНІСТЬ, -ності, ор. -ністю, МЕНТАЛІТЕТ, -у. Характер мислення й світосприймання якогось народу, що вирізняє його з-поміж інших народів.  Літературне слововживання
  3. ментальність — г., розум, інтелект, розумові здібності; психіка, душевний склад.  Словник синонімів Караванського
  4. ментальність — -ності, ж. 1》 Інтелект, розумові здібності. 2》 Психіка, психічний склад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ментальність — Духовість, вдача, див. характер  Словник чужослів Павло Штепа
  6. ментальність — МЕНТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн. Властивість за знач. мента́льний. Українці спромоглися відстояти себе як націю. Це стало можливим завдяки наявності кращих рис ментальності – волелюбності, потягу до землі...  Словник української мови у 20 томах
  7. ментальність — МЕНТАЛЬНІСТЬ (від лат. mens (mentis) — спосіб мислення, склад душі) — характеристика специфіки сприйняття та тлумачення світу в системі духовного життя того чи іншого народу, нації, соціальних суб'єктів...  Філософський енциклопедичний словник