ментальність
мента́льність
[меинтал'н'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ментальність — мента́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ментальність — МЕНТАЛЬНІСТЬ, -ності, ор. -ністю, МЕНТАЛІТЕТ, -у. Характер мислення й світосприймання якогось народу, що вирізняє його з-поміж інших народів. Літературне слововживання
- ментальність — г., розум, інтелект, розумові здібності; психіка, душевний склад. Словник синонімів Караванського
- ментальність — -ності, ж. 1》 Інтелект, розумові здібності. 2》 Психіка, психічний склад. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ментальність — Духовість, вдача, див. характер Словник чужослів Павло Штепа
- ментальність — МЕНТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн. Властивість за знач. мента́льний. Українці спромоглися відстояти себе як націю. Це стало можливим завдяки наявності кращих рис ментальності – волелюбності, потягу до землі... Словник української мови у 20 томах
- ментальність — МЕНТАЛЬНІСТЬ (від лат. mens (mentis) — спосіб мислення, склад душі) — характеристика специфіки сприйняття та тлумачення світу в системі духовного життя того чи іншого народу, нації, соціальних суб'єктів... Філософський енциклопедичний словник