ментальність

мента́льність

-ності, ж.

1》 Інтелект, розумові здібності.

2》 Психіка, психічний склад.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ментальність — мента́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ментальність — МЕНТАЛЬНІСТЬ, -ності, ор. -ністю, МЕНТАЛІТЕТ, -у. Характер мислення й світосприймання якогось народу, що вирізняє його з-поміж інших народів. Літературне слововживання
  3. ментальність — г., розум, інтелект, розумові здібності; психіка, душевний склад. Словник синонімів Караванського
  4. ментальність — [меинтал'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  5. ментальність — Духовість, вдача, див. характер Словник чужослів Павло Штепа
  6. ментальність — МЕНТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн. Властивість за знач. мента́льний. Українці спромоглися відстояти себе як націю. Це стало можливим завдяки наявності кращих рис ментальності – волелюбності, потягу до землі... Словник української мови у 20 томах
  7. ментальність — МЕНТАЛЬНІСТЬ (від лат. mens (mentis) — спосіб мислення, склад душі) — характеристика специфіки сприйняття та тлумачення світу в системі духовного життя того чи іншого народу, нації, соціальних суб'єктів... Філософський енциклопедичний словник