Значення в інших словниках
-
мерзенний —
мерзе́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
мерзенний —
(відворотний) бридкий, гидкий, огидний, потворний, мерзосвітній, гидосвітній; (вчинок) підлий, мерзотний, паскудний, гидотний, негідний.
Словник синонімів Караванського
-
мерзенний —
див. гидкий; поганий
Словник синонімів Вусика
-
мерзенний —
[меирзен:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
-
мерзенний —
-а, -е. 1》 Який викликає огиду, відразу; гидкий (у 1 знач.), відворотний (у 1 знач.). 2》 Підлий, негідний своїми вчинками, поведінкою (про людину). || Підлий, негідний (про вчинки, дії такої людини). || Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мерзенний —
МЕРЗЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який викликає огиду, відразу; гидкий (у 1 знач.), відворотний (у 1 знач.). Так лаяти Болото почала [Верша]: – .. Таке ж бридке, таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Є.
Словник української мови у 20 томах
-
мерзенний —
НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
мерзенний —
Мерзе́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мерзенний —
МЕРЗЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який викликав огиду, відразу; гидкий (у 1 знач.), відворотний (у 1 знач.). Так лаяти Болото почала [Верша]: — …Таке ж бридке, таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Греб.
Словник української мови в 11 томах