мирянин —
МИРЯ́НИН див. миря́ни.
Словник української мови у 20 томах
мирянин —
ГРОМАДЯ́НИН іст. (член громади), ОБЩИ́ННИК іст., МИРЯ́НИН іст. Незабаром мала зібратись рада. Семен, насилу дочекавшись того дня, подався на майдан, де вже купчились громадяни (М.
Словник синонімів української мови
мирянин —
МИРЯ́НИН див. миря́ни.
Словник української мови в 11 томах
мирянин —
Миряни́н, -на м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900.
Словник української мови Грінченка