Значення в інших словниках
-
мирянин —
миря́нин іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
мирянин —
ЗСТ. селянин, громадянин; Ц. парафіянин, вірянин, г. парохіянин, як ім. вірний, богомільний, сов. віруючий.
Словник синонімів Караванського
-
мирянин —
Особа, що не належить до духівництва
Словник церковно-обрядової термінології
-
мирянин —
див. житель
Словник синонімів Вусика
-
мирянин —
Вірянин, парохіянин, громадянин
Словник чужослів Павло Штепа
-
мирянин —
ГРОМАДЯ́НИН іст. (член громади), ОБЩИ́ННИК іст., МИРЯ́НИН іст. Незабаром мала зібратись рада. Семен, насилу дочекавшись того дня, подався на майдан, де вже купчились громадяни (М.
Словник синонімів української мови
-
мирянин —
МИРЯ́НИН див. миря́ни.
Словник української мови в 11 томах
-
мирянин —
Миряни́н, -на м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900.
Словник української мови Грінченка