монсеньйор —
Я натрапив у тексті на слова сеньйор і синьйор. Це, бува, не граматична помилка? Ні, все правильно. Сеньйор – 1. У Західній Європі часів середньовіччя – великий землевласник, феодал, котрий мав усю повноту влади на території, що йому належала.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
монсеньйор —
монсеньйо́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
монсеньйор —
-а, ч. Титул, який за середньовіччя у Франції вживали під час звернення до герцогів, перів; нині вживається, коли звертаються до вищого католицького духівництва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
монсеньйор —
МОНСЕНЬЙО́Р, а, ч. 1. Титул приців, єпископів та інших представників вищої знаті у феодальній і монархічній Франції. 2. Форма звертання до представників вищого католицького духовенства.
Словник української мови у 20 томах
монсеньйор —
монсеньйо́р (франц. Monseigneur, букв. – мій пане) титул, який за середньовіччя у Франції вживали під час звернення до герцогів, перів, нині вживається, коли звертаються до вищого католицького духівництва.
Словник іншомовних слів Мельничука