монсеньйор

Я натрапив у тексті на слова сеньйор і синьйор. Це, бува, не граматична помилка?

Ні, все правильно.

Сеньйор – 1. У Західній Європі часів середньовіччя – великий землевласник, феодал, котрий мав усю повноту влади на території, що йому належала. 2. В Іспанії та іспаномовних країнах – чоловік, пан (звичайно приєднується до прізвища або імені).

Похідні: сеньйораж, сеньйоральний, сеньйорен-конвент.

Синьйор – в Італії – чоловік, пан (додається теж до прізвища чи імені).

Монсеньйор – титул, який за середньовіччя вживали у Франції, звертаючись до герцогів, перів, нині використовують під час звернення до вищого католицького духовенства.

В Іспанії та іспаномовних країнах заміжню жінку звуть сеньйорою, а дівчину – сеньйоритою. В Італії заміжня жінка – синьйора, а дівчина – синьйорина.

Значення в інших словниках

1. монсеньйор — монсеньйо́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. монсеньйор — -а, ч. Титул, який за середньовіччя у Франції вживали під час звернення до герцогів, перів; нині вживається, коли звертаються до вищого католицького духівництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монсеньйор — див. барин, есквайр, мілорд, сер  Словник чужослів Павло Штепа
4. монсеньйор — МОНСЕНЬЙО́Р, а, ч. 1. Титул приців, єпископів та інших представників вищої знаті у феодальній і монархічній Франції. 2. Форма звертання до представників вищого католицького духовенства.  Словник української мови у 20 томах
5. монсеньйор — монсеньйо́р (франц. Monseigneur, букв. – мій пане) титул, який за середньовіччя у Франції вживали під час звернення до герцогів, перів, нині вживається, коли звертаються до вищого католицького духівництва.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. монсеньйор — Монсеньйо́р, -ра; -йо́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)