монсеньйор
Я натрапив у тексті на слова сеньйор і синьйор. Це, бува, не граматична помилка?
Ні, все правильно.
Сеньйор – 1. У Західній Європі часів середньовіччя – великий землевласник, феодал, котрий мав усю повноту влади на території, що йому належала. 2. В Іспанії та іспаномовних країнах – чоловік, пан (звичайно приєднується до прізвища або імені).
Похідні: сеньйораж, сеньйоральний, сеньйорен-конвент.
Синьйор – в Італії – чоловік, пан (додається теж до прізвища чи імені).
Монсеньйор – титул, який за середньовіччя вживали у Франції, звертаючись до герцогів, перів, нині використовують під час звернення до вищого католицького духовенства.
В Іспанії та іспаномовних країнах заміжню жінку звуть сеньйорою, а дівчину – сеньйоритою. В Італії заміжня жінка – синьйора, а дівчина – синьйорина.
Значення в інших словниках
- монсеньйор — монсеньйо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- монсеньйор — -а, ч. Титул, який за середньовіччя у Франції вживали під час звернення до герцогів, перів; нині вживається, коли звертаються до вищого католицького духівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- монсеньйор — див. барин, есквайр, мілорд, сер Словник чужослів Павло Штепа
- монсеньйор — МОНСЕНЬЙО́Р, а, ч. 1. Титул приців, єпископів та інших представників вищої знаті у феодальній і монархічній Франції. 2. Форма звертання до представників вищого католицького духовенства. Словник української мови у 20 томах
- монсеньйор — монсеньйо́р (франц. Monseigneur, букв. – мій пане) титул, який за середньовіччя у Франції вживали під час звернення до герцогів, перів, нині вживається, коли звертаються до вищого католицького духівництва. Словник іншомовних слів Мельничука
- монсеньйор — Монсеньйо́р, -ра; -йо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)