мілкий —
мілки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
мілкий —
Неглибокий, плиткйй; (- тарілку) плескатий, сов. плоский; як ім. МІЛКЕ, мілина, мілковина; міленький, мілкуватий.
Словник синонімів Караванського
мілкий —
-а, -е. 1》 Який має невелику глибину. || у знач. ім. мілке, -кого, с. Місце з невеликою глибиною. || З низькими краями, закраїнами; плоский. 2》 перен. Який не має істотного значення. Мілка тема.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мілкий —
МІЛКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику глибину. Повище виру Стрий розлився широко, зате й мілкий там брід (І. Франко); Хома тим часом підкопав глибше свій окоп, який здався йому занадто мілким (О. Гончар); // у знач. ім. мілке́, ко́го...
Словник української мови у 20 томах
мілкий —
пла́вати мі́лко (на мілко́му). Не мати достатніх здібностей, знань, сил, досвіду і т. ін. для якої-небудь справи. — В агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (В.
Фразеологічний словник української мови
мілкий —
МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев.
Словник синонімів української мови
мілкий —
МІЛКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику глибину. Повище вира Стрий розлився широко, зате й мілкий там брід (Фр., III, 1950, 7); Хома тим часом підкопав глибше свій окоп, який здався йому занадто мілким (Гончар, III, 1959, 362); // у знач. ім.
Словник української мови в 11 томах