Значення в інших словниках
-
містика —
мі́стика іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
містика —
МІСТИКА – МІСТИЦИЗМ Містика. Віра в таємничий, надприродний світ і можливість безпосереднього спілкування з ним; розм. – щось загадкове, незрозуміле: середньовічна містика. – Як це ми зустрілися тут? Ожина кусюча, очерети, стежка безлюдна... і раптом ти.
Літературне слововживання
-
містика —
(від грецьк. mistikos — таємничий) віра у надприродне, таємниче, у можливість безпосереднього спілкування людини з потойбічним світом; М. є у всіх релігіях
Словник іншомовних соціокультурних термінів
-
містика —
-и, ж. 1》 Віра в існування надприродних, таємничих сил і здатність спілкування з ними людини. || Схильність до віри в надприродне й таємниче. 2》 Щось загадкове, непояснюване.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
містика —
МІ́СТИКА, и, ж. 1. Віра в існування надприродних сил і можливість безпосереднього спілкування людини з потойбічним світом. Вчення Павлова про вищу нервову діяльність, що є класичним дослідженням природничо-наукової думки...
Словник української мови у 20 томах
-
містика —
(англ. mystic) одна з деформацій управління діяльністю, що виявляється в роботі органів місцевого самоуправління при ігноруванні інтересів підприємств, інших ланок галузей економіки, а також населення.
Економічний словник
-
містика —
мі́стика (від грец. μυστικά – таємничі обряди) 1. Віра в існування надприродних, таємничих сил та в здатність людини вступати в безпосередні зносини з ними. 2. Схильність до віри в таємниче й надприродне. 3. Щось загадкове, непояснюване.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
містика —
Мі́стика, -ки, -ці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
містика —
МІ́СТИКА, и, ж. Релігійно-ідеалістичні погляди, що визнають існування надприродних сил і можливість спілкування з ними людини. Вчення Павлова про вищу нервову діяльність, що є класичним дослідженням природничо-наукової думки...
Словник української мови в 11 томах