Значення в інших словниках
-
нагулювати —
нагу́лювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
нагулювати —
-юю, -юєш, недок., нагуляти, -яю, -яєш, док., перех. і без додатка. 1》 Споживаючи який-небудь корм, набувати жиру, збільшувати вагу (про тварин, птахів). 2》 Дорощувати і відгодовувати худобу на пасовиськах. 3》 розм. Гуляючи, одержувати, набувати що-небудь. || Вагітніти (позашлюбно).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нагулювати —
НАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. що, чого. Набувати жир, вагу і т. ін., споживаючи добрий корм, (про тварин, птахів, риб). На їх [кукурудзяних] зернах нагулюють жир гуси, індики та качки (М.
Словник української мови у 20 томах
-
нагулювати —
ВИПАСА́ТИ (пасучи, відгодовувати худобу), ВИПА́СУВАТИ, ВІДПАСА́ТИ, НАГУ́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́пасти, відпа́сти, нагуля́ти. Дід Панас випасав ціле літо отару колгоспних овець (В. Кучер); За те, що селянин.. випасував череду на диких степових просторах,..
Словник синонімів української мови
-
нагулювати —
НАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. і без додатка. 1. Споживаючи який-небудь корм, набувати жиру, збільшувати вагу (про тварин, птахів). На їх [кукурудзяних] зернах нагулюють жир гуси, індики та качки (Рудь, Гомін..
Словник української мови в 11 томах
-
нагулювати —
Нагулювати, -люю, -єш гл. — скотину. Пасть на хорошемъ подножномъ корму для откармливанія. Волч. у.
Словник української мови Грінченка