нагулювати

Значення в інших словниках

1. нагулювати — нагу́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. нагулювати — -юю, -юєш, недок., нагуляти, -яю, -яєш, док., перех. і без додатка. 1》 Споживаючи який-небудь корм, набувати жиру, збільшувати вагу (про тварин, птахів). 2》 Дорощувати і відгодовувати худобу на пасовиськах. 3》 розм. Гуляючи, одержувати, набувати що-небудь. || Вагітніти (позашлюбно). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагулювати — НАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. що, чого. Набувати жир, вагу і т. ін., споживаючи добрий корм, (про тварин, птахів, риб). На їх [кукурудзяних] зернах нагулюють жир гуси, індики та качки (М. Словник української мови у 20 томах
4. нагулювати — ВИПАСА́ТИ (пасучи, відгодовувати худобу), ВИПА́СУВАТИ, ВІДПАСА́ТИ, НАГУ́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́пасти, відпа́сти, нагуля́ти. Дід Панас випасав ціле літо отару колгоспних овець (В. Кучер); За те, що селянин.. випасував череду на диких степових просторах,.. Словник синонімів української мови
5. нагулювати — НАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. і без додатка. 1. Споживаючи який-небудь корм, набувати жиру, збільшувати вагу (про тварин, птахів). На їх [кукурудзяних] зернах нагулюють жир гуси, індики та качки (Рудь, Гомін.. Словник української мови в 11 томах
6. нагулювати — Нагулювати, -люю, -єш гл. — скотину. Пасть на хорошемъ подножномъ корму для откармливанія. Волч. у. Словник української мови Грінченка