нагулювати

НАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. і без додатка.

1. Споживаючи який-небудь корм, набувати жиру, збільшувати вагу (про тварин, птахів).

На їх [кукурудзяних] зернах нагулюють жир гуси, індики та качки (Рудь, Гомін.., 1959, 53);

Молодняк на цих випасах перебуває все літо і нагулює за добу.. до 1 кілограма живого приросту (Колг. Укр., 7, 1957, 3).

2. Дорощувати і відгодовувати худобу на пасовиськах.

Велику рогату худобу нагулюють на природних кормових угіддях або на штучних пасовищах (Колг. енц., II, 1956, 96).

3. розм. Гуляючи, одержувати, набувати що-небудь.

Сини відпочивали, сили нагулювали на наступний рік трудовий (Коз., Серце матері, 1947, 102);

— Чи в тебе вже й так синець під оком, — помітив Давид підбите око в братухи. — Де це ти нагуляв собі? (Головко, II, 1957, 86);

Що було в батьковій волі — він усе зробив: давав синові нагуляти здоров’я, не будив його рано.., не морив важкою роботою (Мирний, IV, 1955, 35);

// Вагітніти (позашлюбне).

Нагуляла [дівчина] собі та до знахарки за порятунком. А потім.. не один місяць провалялася в ліжку (Головко, II, 1957, 556).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагулювати — нагу́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагулювати — -юю, -юєш, недок., нагуляти, -яю, -яєш, док., перех. і без додатка. 1》 Споживаючи який-небудь корм, набувати жиру, збільшувати вагу (про тварин, птахів). 2》 Дорощувати і відгодовувати худобу на пасовиськах. 3》 розм. Гуляючи, одержувати, набувати що-небудь. || Вагітніти (позашлюбно). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагулювати — див. кормити Словник чужослів Павло Штепа
  4. нагулювати — НАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. що, чого. Набувати жир, вагу і т. ін., споживаючи добрий корм, (про тварин, птахів, риб). На їх [кукурудзяних] зернах нагулюють жир гуси, індики та качки (М. Словник української мови у 20 томах
  5. нагулювати — ВИПАСА́ТИ (пасучи, відгодовувати худобу), ВИПА́СУВАТИ, ВІДПАСА́ТИ, НАГУ́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́пасти, відпа́сти, нагуля́ти. Дід Панас випасав ціле літо отару колгоспних овець (В. Кучер); За те, що селянин.. випасував череду на диких степових просторах,.. Словник синонімів української мови
  6. нагулювати — Нагулювати, -люю, -єш гл. — скотину. Пасть на хорошемъ подножномъ корму для откармливанія. Волч. у. Словник української мови Грінченка