нагул

Значення в інших словниках

1. нагул — нагу́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. нагул — -у, ч. 1》 Дія за знач. нагуляти, нагулювати 1), 2). 2》 Ступінь угодованості худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагул — НАГУ́Л, у, ч. 1. Дія за знач. нагуля́ти, нагу́лювати 1, 2. Нагул великої рогатої худоби, як і відгодівля, – важливий засіб збільшення м'ясних ресурсів у країні (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
4. нагул — УГОДО́ВАНІСТЬ (ВГОДО́ВАНІСТЬ) (свійських тварин), НАГУ́Л, ЖИ́РНІСТЬ. Її корови виділялися серед інших і вгодованістю і чистотою (Остап Вишня); Нагул після останнього контрольного переважування худоби виявився такий високий, якого ще ні разу не було (С. Добровольський); Жирність свиней. Словник синонімів української мови
5. нагул — НАГУ́Л, у, ч. 1. Дія за знач. нагуля́ти, нагу́лювати 1, 2. Треба.. докорінно поліпшити дорощування, відгодівлю і нагул великої рогатої худоби (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
6. нагул — Нагул, -лу м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає. Волч. у. Словник української мови Грінченка