нагул
Нагул, -лу
м.
1) Жиръ у скота.
2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагул — нагу́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нагул — -у, ч. 1》 Дія за знач. нагуляти, нагулювати 1), 2). 2》 Ступінь угодованості худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагул — (худоби) випас, див. кормити Словник чужослів Павло Штепа
- нагул — НАГУ́Л, у, ч. 1. Дія за знач. нагуля́ти, нагу́лювати 1, 2. Нагул великої рогатої худоби, як і відгодівля, – важливий засіб збільшення м'ясних ресурсів у країні (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- нагул — УГОДО́ВАНІСТЬ (ВГОДО́ВАНІСТЬ) (свійських тварин), НАГУ́Л, ЖИ́РНІСТЬ. Її корови виділялися серед інших і вгодованістю і чистотою (Остап Вишня); Нагул після останнього контрольного переважування худоби виявився такий високий, якого ще ні разу не було (С. Добровольський); Жирність свиней. Словник синонімів української мови
- нагул — НАГУ́Л, у, ч. 1. Дія за знач. нагуля́ти, нагу́лювати 1, 2. Треба.. докорінно поліпшити дорощування, відгодівлю і нагул великої рогатої худоби (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах