1. Словник української мови в 11 томах

нагул

НАГУ́Л, у, ч.

1. Дія за знач. нагуля́ти, нагу́лювати 1, 2.

Треба.. докорінно поліпшити дорощування, відгодівлю і нагул великої рогатої худоби (Колг. Укр., 5, 1959, 11);

Нагул курей випасанням провадять в основному на полях після збирання зернових культур та соняшника (Птахівн., 1955, 207).

2. Ступінь угодованості худоби.

Після дорожньої перетряски жива вага товару дещо знизилась, але нагул після останнього контрольного переважування вийшов такий високий, якого ще ні разу не було (Добр., Тече річка.., 1961, 139);

Підвищення якості лучних трав і продуктивності пасовищ дало можливість збільшити нагул худоби (Колг. Укр., 7, 1957, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагул — нагу́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нагул — -у, ч. 1》 Дія за знач. нагуляти, нагулювати 1), 2). 2》 Ступінь угодованості худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагул — (худоби) випас, див. кормити Словник чужослів Павло Штепа
  4. нагул — НАГУ́Л, у, ч. 1. Дія за знач. нагуля́ти, нагу́лювати 1, 2. Нагул великої рогатої худоби, як і відгодівля, – важливий засіб збільшення м'ясних ресурсів у країні (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. нагул — УГОДО́ВАНІСТЬ (ВГОДО́ВАНІСТЬ) (свійських тварин), НАГУ́Л, ЖИ́РНІСТЬ. Її корови виділялися серед інших і вгодованістю і чистотою (Остап Вишня); Нагул після останнього контрольного переважування худоби виявився такий високий, якого ще ні разу не було (С. Добровольський); Жирність свиней. Словник синонімів української мови
  6. нагул — Нагул, -лу м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає. Волч. у. Словник української мови Грінченка