нагінка

Значення в інших словниках

1. нагінка — Нагі́нка: — погоня [51] Словник з творів Івана Франка
2. нагінка — на́гінка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
3. нагінка — Нагі́нка. Переслідування В часі безпарляментарнім хотів сей австрийский бюрократ [барон Бінерт] пімстити ся на ческих обструкционістах і уладив формальну нагінку на них. Пішли ревізиї, переслуханя, арештованя, викрито мниму противійскову пропаганду. Українська літературна мова на Буковині
4. нагінка — див. НАТРУСКА, ПЕРЕСЛІДУВАННЯ. Словник синонімів Караванського
5. нагінка — див. прочухан Словник синонімів Вусика
6. нагінка — I н`агінка-и, ж., розм. 1》 Вираження незадоволення чиєюсь поведінкою, чиїмись учинками в різкій формі. Дати добру нагінку. 2》 Переслідування, утиск кого-, чого-небудь, вороже ставлення до когось, чогось. II наг`інка-и, ж., мисл. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. нагінка — НА́ГІНКА, и, ж., розм. 1. Вираження в різкій формі незадоволення поведінкою, вчинками кого-небудь. – Що мені, нежонатому? Жінка сікається з нагінкою, чи діти плачуть? (В. Словник української мови у 20 томах
8. нагінка — дава́ти / да́ти нагі́нку (наганя́й) кому. Дуже сварити або гостро критикувати кого-небудь. — Якщо ж ми вчора, скажімо, були з директором на третій фермі і Пахом Хрисантович давав там комусь нагінку, то треба ж його везти туди й сьогодні... Фразеологічний словник української мови
9. нагінка — ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм. Словник синонімів української мови
10. нагінка — НА́ГІНКА, и, ж., розм. 1. Вираження незадоволення чиєюсь поведінкою, чиїмись учинками в різкій формі. Похнюпивши голову, він [голова] побрів на свої Косогори, де на нього чекала ще одна нагінка, вже від баби Уляни (Добр., Тече річка.. Словник української мови в 11 томах