нагінка

ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм., НАКА́ЧКА розм. (настанова, повчання з суворим несхваленням чиєїсь поведінки). Потьомкін не переставав терзати його всякими причіпками та доганами: то за провину якогось офіцера, то за небожа, що його Олександр Васильович тримав при собі (С. Добровольський); Запальна, пристрасна і нетерпляча, вона зовсім нехтувала небезпекою.., за що вже не раз мала нагінку від Ласточкіна та інших товаришів (Ю. Смолич); — Я знаю Астеміра здавна, — сказав Хамід, — людина славна.. Від гани він тепер умре (І. Вирган); Куратор доручив окружному інспекторові зробити вчителеві гостру нагану (А. Кримський); — Треба мені ховатись з своїм коханням од людського ока, од людського осуду (І. Нечуй-Левицький); Людська осуда впала на голову Чумакам (К. Гордієнко); Образився, думає Марія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями? (М. Слабошпицький); Збирався подзвонити з заводу, щоб не шукати їх з онукою, і не подзвонив. Начувайся, старий, прочухана (Ю. Яновський); Хомі дали добру прочуханку (Г. Квітка-Основ'яненко); Не те що про батька — про себе подумати нема коли. Дзвінки, накачки, виклики (О. Гончар).

ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ кого, чого і без додатка (з метою пригноблення), ГОНІ́ННЯ, ГОНЬБА́ на кого, рідше, НА́ГІНКА розм.; ЦЬКУВА́ННЯ кого, чого і без додатка (особливо жорстоке). Не знав Сава про причину довголітньої відсутності сина, про переслідування, солдатчину, тюрми та заслання (Л. Дмитерко); Гоніння на інакомислячих; (Прісцілла:) Він перше мав до нього (християнства) неохоту, хоч і не вірив поклепу на віру і не хвалив гоньби на християн (Леся Українка); Всю країну охопила лихоманка поліцейських нагінок, попереджень і трусів (П. Колесник); Уже з виходом першої книжки Антоненка-Давидовича її автор зазнав страшного цькування з боку тодішньої критики (з газети).