1. Словник української мови в 11 томах

нагінка

НА́ГІНКА, и, ж., розм.

1. Вираження незадоволення чиєюсь поведінкою, чиїмись учинками в різкій формі.

Похнюпивши голову, він [голова] побрів на свої Косогори, де на нього чекала ще одна нагінка, вже від баби Уляни (Добр., Тече річка.., 1961, 245);

Передчуваючи нагінку від Ласточкіна, Жанна трохи засумувала (Смолич, Світанок.., 1953, 406).

Дава́ти (да́ти, задава́ти, зада́ти і т. ін.) [до́бру] на́гінку — виражати незадоволення чиїмись діями, вчинками в різкій формі.

— Якщо ж ми вчора, скажімо, були з директором на третій фермі і Пахом Хрисантович давав там комусь нагінку, то треба ж його везти туди й сьогодні: хай перевірить, чи виконано його розпорядження (Гончар, Тронка, 1963, 82).

2. Переслідування, утиск кого-, чого-небудь, вороже ставлення до когось, чогось.

[Руфін:] А знаєш, люба, мене таки не тішить ся пригода з дитиною. Почнуться знов нагінки за християнином (Л. Укр., II, 1951, 375);

Всю країну охопила лихоманка поліцейських нагінок, попереджень і трусів (Кол., Терен.., 1959, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагінка — Нагі́нка: — погоня [51] Словник з творів Івана Франка
  2. нагінка — на́гінка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. нагінка — Нагі́нка. Переслідування В часі безпарляментарнім хотів сей австрийский бюрократ [барон Бінерт] пімстити ся на ческих обструкционістах і уладив формальну нагінку на них. Пішли ревізиї, переслуханя, арештованя, викрито мниму противійскову пропаганду. Українська літературна мова на Буковині
  4. нагінка — див. НАТРУСКА, ПЕРЕСЛІДУВАННЯ. Словник синонімів Караванського
  5. нагінка — див. прочухан Словник синонімів Вусика
  6. нагінка — I н`агінка-и, ж., розм. 1》 Вираження незадоволення чиєюсь поведінкою, чиїмись учинками в різкій формі. Дати добру нагінку. 2》 Переслідування, утиск кого-, чого-небудь, вороже ставлення до когось, чогось. II наг`інка-и, ж., мисл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. нагінка — Бешта, прочухан, прочуханка, халазія Словник чужослів Павло Штепа
  8. нагінка — НА́ГІНКА, и, ж., розм. 1. Вираження в різкій формі незадоволення поведінкою, вчинками кого-небудь. – Що мені, нежонатому? Жінка сікається з нагінкою, чи діти плачуть? (В. Словник української мови у 20 томах
  9. нагінка — дава́ти / да́ти нагі́нку (наганя́й) кому. Дуже сварити або гостро критикувати кого-небудь. — Якщо ж ми вчора, скажімо, були з директором на третій фермі і Пахом Хрисантович давав там комусь нагінку, то треба ж його везти туди й сьогодні... Фразеологічний словник української мови
  10. нагінка — ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм. Словник синонімів української мови