народонаселення —
народонасе́лення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
народонаселення —
-я, с. Сукупність людей, що проживають на певній території; населення країни, держави.
Великий тлумачний словник сучасної мови
народонаселення —
НАРОДОНАСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Сукупність людей, що проживають на певній території; населення країни, держави. Народонаселення кожної етнічної спільності розвивається на основі відповідних закономірностей, які в ході історичного розвитку підпорядковуються способові виробництва (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
народонаселення —
НАСЕ́ЛЕННЯ збірн. (люди, що живуть у якомусь одному населеному пункті, місцевості, країні тощо), ЛЮ́ДНІСТЬ, ЖИ́ТЕЛІ мн., МЕ́ШКАНЦІ мн., рідше (ті, хто живе в якомусь населеному пункті, якійсь місцевості); НАРОДОНАСЕ́ЛЕННЯ книжн.
Словник синонімів української мови
народонаселення —
НАРОДОНАСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Сукупність людей, що проживають на певній території; населення країни, держави. Питання народонаселення привертають до себе дедалі пильнішу увагу філософів, соціологів, істориків, географів, економістів (Наука.., 2, 1967, 11).
Словник української мови в 11 томах