насущний

Конечний, доконечний, пекучий, потрібний, нагальний, сутий, сутній, (хліб) щоденний

Значення в інших словниках

1. насущний — насу́щний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. насущний — Украй необхідний; (- потребу) назрілий, наболілий, злободенний, пекучий.  Словник синонімів Караванського
3. насущний — див. хліб  Словник синонімів Вусика
4. насущний — розм. насушний, -а, -е. Який має важливе життєве значення, украй необхідний. || у знач. ім. насущний, розм. насушний, -ного, ч. Те, що необхідне для прожитку, існування. Хліб насущний (насушний) — необхідне для прожитку, існування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. насущний — НАСУ́ЩНИЙ, розм. НАСУ́ШНИЙ, а, е. Який має важливе життєве значення, украй необхідний. Небагато у нас у давнину було людей, котрі посміли б і зуміли б так близько доторкатися до насущних духовних потреб нашого народу (І.  Словник української мови у 20 томах
6. насущний — хліб насу́щний (насу́шний). 1. Засоби, необхідні для прожитку, для існування. Хліборобу честь і слава, перша чарка йому йде, Його праця-бо кривава Хліб насущний нам дає (І. Манжура); — Люба мамочка!...  Фразеологічний словник української мови
7. насущний — АКТУА́ЛЬНИЙ (про завдання, проблеми, рішення, інтереси і т. ін. — який відповідає найважливішим потребам сучасності, який має суттєве значення для розвитку, подальшого руху у даний момент), НАЗРІ́ЛИЙ, НАСУ́ЩНИЙ, ЖИВОТРЕПЕ́ТНИЙ...  Словник синонімів української мови
8. насущний — Насу́щний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. насущний — НАСУ́ЩНИЙ, розм. НАСУ́ШНИЙ, а, е. Який має важливе життєве значення, украй необхідний. Небагато у нас у давнину було людей, котрі посміли б і зуміли б так близько доторкатися до насущних духовних потреб нашого народу (Фр.  Словник української мови в 11 томах
10. насущний — Насущний, -а, -е Насущный. Як то тяжко той насущний люде добувають. Шевч.  Словник української мови Грінченка