немаючий —
НЕМАЮ́ЧИЙ, а, е. Який не має достатніх засобів існування; бідний, незаможний, незабезпечений. Батюшка в церкві каже: “Всякому маючому дається, а від немаючого й що має – відбереться...” (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
немаючий —
НЕМАЮ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що незамо́жний. Батюшка в церкві каже: "Всякому маючому дається, а від немаючого й що має — відбереться…" (Коцюб., І,1955,119).
Словник української мови в 11 томах