немаючий

див. бідний

Значення в інших словниках

1. немаючий — немаю́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. немаючий — Немаєтний, незаможний, небагатий, див. бідняк  Словник чужослів Павло Штепа
3. немаючий — НЕМАЮ́ЧИЙ, а, е. Який не має достатніх засобів існування; бідний, незаможний, незабезпечений. Батюшка в церкві каже: “Всякому маючому дається, а від немаючого й що має – відбереться...” (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. немаючий — НЕМАЮ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що незамо́жний. Батюшка в церкві каже: "Всякому маючому дається, а від немаючого й що має — відбереться…" (Коцюб., І,1955,119).  Словник української мови в 11 томах