нирець —
нире́ць 1 іменник чоловічого роду, істота про людину нире́ць 2 іменник чоловічого роду, істота птах
Орфографічний словник української мови
нирець —
НИРЕЦЬ – НИРОК Нирець, -рця, ор. -рцем. 1. Той, хто ниряє, займається пірнанням. 2. розм. Те саме, що нирок. Нирок, -рка. Водоплавний птах родини качиних.
Літературне слововживання
нирець —
-рця, ч. 1》 Той, хто ниряє, займається нирянням. 2》 розм. Те саме, що норець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нирець —
НИРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Той, хто пірнає, ниряє, займається нирянням. Найвправніші нирці не можуть сягнути дна в його [Дніпра] холодних глибинах (О. Гончар). 2. розм. Те саме, що ниро́к. Перелітне птаство кружляло над водою.
Словник української мови у 20 томах
нирець —
НИРО́К (загальна назва диких водоплавних птахів родини качиних, що пірнають по здобич), НИРЕ́ЦЬ, НОРЕ́ЦЬ, ПІРНИ́КОЗА розм., НУРО́К діал., НУРЕ́ЦЬ діал. А гагара — нирець, ниркова птиця, через те охота (полювання) на неї має свої особливості й свою принадність (Остап Вишня).
Словник синонімів української мови
нирець —
НИРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Той, хто ниряє, займається нирянням. Найвправніші нирці не можуть сягнути дна в його [Дніпра] холодних глибинах (Гончар, І, 1959, 41). 2. розм. Те саме, що ниро́к. Перелітне птаство кружляло над водою.
Словник української мови в 11 томах