нирець

НИРЕ́ЦЬ, рця́, ч.

1. Той, хто пірнає, ниряє, займається нирянням.

Найвправніші нирці не можуть сягнути дна в його [Дніпра] холодних глибинах (О. Гончар).

2. розм. Те саме, що ниро́к.

Перелітне птаство кружляло над водою. Прошуміли над головою довгасті короткокрилі нирці (К. Гордієнко);

Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари та запізнілі білогруді полярні нирці (Олесь Досвітній);

Осінь .. Ще зелено у плавнях. Качки літають над водою, нирці та інші водоплавні гості (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. нирець — нире́ць 1 іменник чоловічого роду, істота про людину нире́ць 2 іменник чоловічого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
2. нирець — НИРЕЦЬ – НИРОК Нирець, -рця, ор. -рцем. 1. Той, хто ниряє, займається пірнанням. 2. розм. Те саме, що нирок. Нирок, -рка. Водоплавний птах родини качиних.  Літературне слововживання
3. нирець — -рця, ч. 1》 Той, хто ниряє, займається нирянням. 2》 розм. Те саме, що норець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нирець — Поринач, нурець, див. водолаз  Словник чужослів Павло Штепа
5. нирець — НИРО́К (загальна назва диких водоплавних птахів родини качиних, що пірнають по здобич), НИРЕ́ЦЬ, НОРЕ́ЦЬ, ПІРНИ́КОЗА розм., НУРО́К діал., НУРЕ́ЦЬ діал. А гагара — нирець, ниркова птиця, через те охота (полювання) на неї має свої особливості й свою принадність (Остап Вишня).  Словник синонімів української мови
6. нирець — НИРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Той, хто ниряє, займається нирянням. Найвправніші нирці не можуть сягнути дна в його [Дніпра] холодних глибинах (Гончар, І, 1959, 41). 2. розм. Те саме, що ниро́к. Перелітне птаство кружляло над водою.  Словник української мови в 11 томах