нириця

НИ́РИЦЯ, і, ж., розм.

Рана, яка утворюється після того, як прорве гнійник, нарив; фітула, нориця².

Значення в інших словниках

1. нириця — ни́риця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нириця — -і, ж. Рана, з якої тече гній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нириця — Ни́риця, -ці ж. Рана, послѣ того, какъ прорветь нарывъ.  Словник української мови Грінченка