1. Словник української мови у 20 томах

нириця

НИ́РИЦЯ, і, ж., розм.

Рана, яка утворюється після того, як прорве гнійник, нарив; фітула, нориця².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нириця — ни́риця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нириця — -і, ж. Рана, з якої тече гній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нириця — Ни́риця, -ці ж. Рана, послѣ того, какъ прорветь нарывъ. Словник української мови Грінченка