нирка
НИ́РКА, и, ж.
Орган хребетних тварин і людини, через який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин – азотисті сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін.
Основною видільною системою є нирки (з наук. літ.);
Його [лікаря] затримано тут, а там чекали відповідальні операції. Треба вирізати нирку, зробити резекцію шлунка (Ю. Смолич).
△ (1) Блука́юча ни́рка, мед. – захворювання, що полягає у надмірній рухомості нирки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нирка — ни́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ни́рки Орфографічний словник української мови
- нирка — -и, ж. Орган хребетних тварин і людини, крізь який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин – нітрогенові сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нирка — Ни́рка, -ки, -рці; ни́рки́, ни́ро́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нирка — НИ́РКА, и, ж. Орган хребетних тварин і людини, через який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин — азотисті сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- нирка — Нирка, -ки ж. Почка (у животнаго и человѣка). Словник української мови Грінченка