нирка

ни́рка

-и, ж.

Орган хребетних тварин і людини, крізь який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин – нітрогенові сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін.

Дистопована нирка — вроджене розміщення нирки у незвичному місці.

Штучна нирка — те саме, що гемодіалізатор.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нирка — ни́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ни́рки Орфографічний словник української мови
  2. нирка — НИ́РКА, и, ж. Орган хребетних тварин і людини, через який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин – азотисті сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін. Основною видільною системою є нирки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. нирка — Ни́рка, -ки, -рці; ни́рки́, ни́ро́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. нирка — НИ́РКА, и, ж. Орган хребетних тварин і людини, через який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин — азотисті сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  5. нирка — Нирка, -ки ж. Почка (у животнаго и человѣка). Словник української мови Грінченка