нить —
нить (280) — нитка [MО,V]
Словник з творів Івана Франка
нить —
нить іменник жіночого роду нитка поет.
Орфографічний словник української мови
нить —
І, ор. -ттю. Вживається паралельно з нитка, але переважно в переносному значенні. Чекання безмірне і серця стискання незмінні. Прискорений клопіт, як нить невловимих думок (Л.Первомайський); Осінь., напина прозорі ниті на поорані лани (М.Рудь).
Літературне слововживання
нить —
-і, ж., поет. Те саме, що нитка. Нить життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нить —
НИТЬ, і, ж., поет. Те саме, що ни́тка. Гурій Адріянович і Опара рушили з місця і йшли так повільно, неначе назад їх тягла невидима нить, а вони пересилювали її (І. Сенченко); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
нить —
НИТЬ, і, ж., поет. Те саме, що ни́тка. Гурій Адріянович і Опара рушили з місця і йшли так повільно, неначе назад їх тягла невидима нить, а вони пересилювали її (Сенч., На Бат. горі, 1960, 43); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
нить —
Нить, -ті ж. 1) Нитки. Купіть ту нить, ... а тоді найміть рибалок, хай з тії ниті та вив'яжуть невід. Мнж. 24. 2) мн. Нити. Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходитъ основа. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.
Словник української мови Грінченка