нить

НИТЬ, і, ж., поет. Те саме, що ни́тка.

Гурій Адріянович і Опара рушили з місця і йшли так повільно, неначе назад їх тягла невидима нить, а вони пересилювали її (Сенч., На Бат. горі, 1960, 43);

*Образно. Воли йдуть один за одним, низько похнюпивши голову, і довгі ниті липкої слини звисають з їхніх губ до землі (Собко, Шлях.., 1948, 28);

Єдина Україна в світі. Єдиний наш народ. До згоди чудесні нас єднають ниті — ідеї правди і свободи (Тич., Комунізму далі.., 1961, 39).

Значення в інших словниках

1. нить — нить (280) — нитка [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. нить — нить іменник жіночого роду нитка поет.  Орфографічний словник української мови
3. нить — І, ор. -ттю. Вживається паралельно з нитка, але переважно в переносному значенні. Чекання безмірне і серця стискання незмінні. Прискорений клопіт, як нить невловимих думок (Л.Первомайський); Осінь., напина прозорі ниті на поорані лани (М.Рудь).  Літературне слововживання
4. нить — -і, ж., поет. Те саме, що нитка. Нить життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нить — Нитка, нитенька, нитонька, нитки  Словник чужослів Павло Штепа
6. нить — НИТЬ, і, ж., поет. Те саме, що ни́тка. Гурій Адріянович і Опара рушили з місця і йшли так повільно, неначе назад їх тягла невидима нить, а вони пересилювали її (І. Сенченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
7. нить — Нить, -ті ж. 1) Нитки. Купіть ту нить, ... а тоді найміть рибалок, хай з тії ниті та вив'яжуть невід. Мнж. 24. 2) мн. Нити. Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходитъ основа. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.  Словник української мови Грінченка