новик —
-а, ч. В Росії 16-17 ст. – молодий дворянин, який вперше поступає на службу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
новик —
НОВИ́К, а́. Молодий, новий місяць; молодик¹, новак. Зійшов місяць ще й новик (П. Чубинський).
Словник української мови у 20 томах
новик —
нови́к церк. монах після облечин до перших тимчасових обітів (м, ср, ст): Молодий Шептицький цілком свідомо відмовився від світської кар'єри і прийняв рішення стати новиком Добромильського монастиря (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
новик —
Нови́к, -ка м. = новак 2. Зійшов місяць ще й новик. Чуб. V. 18.
Словник української мови Грінченка