новик

нови́к

-а, ч.

В Росії 16-17 ст. – молодий дворянин, який вперше поступає на службу.

Значення в інших словниках

1. новик — Новак, новачок, (вона) новачка, бентег  Словник чужослів Павло Штепа
2. новик — НОВИ́К, а́. Молодий, новий місяць; молодик¹, новак. Зійшов місяць ще й новик (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
3. новик — нови́к церк. монах після облечин до перших тимчасових обітів (м, ср, ст): Молодий Шептицький цілком свідомо відмовився від світської кар'єри і прийняв рішення стати новиком Добромильського монастиря (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. новик — Нови́к, -ка м. = новак 2. Зійшов місяць ще й новик. Чуб. V. 18.  Словник української мови Грінченка