німфа —
-и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – божество у вигляді жінки, яке уособлювала явища і сили природи. || перен. Про вродливу жінку. 2》 зоол. Одна зі стадій післязародкового розвитку личинки деяких комах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
німфа —
НІ́МФА, и, ж. 1. У грецькій міфології – божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи. Перед ним .. вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (І. Нечуй-Левицький); // перен. Про вродливу жінку.
Словник української мови у 20 томах
німфа —
ні́мфа (грєц. νΰμφη, букв. – наречена) одна з стадій зародкового розвитку більшості членистоногих тварин, що розвиваються з неповним перетворенням; організм, що перебуває на цій стадії розвитку.
Словник іншомовних слів Мельничука
німфа —
РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа).
Словник синонімів української мови
німфа —
НІ́МФА, и, ж. 1. У грецькій міфології — божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи. Перед ним.. вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (Н.-Лев., III, 1956, 19); // перен. Про вродливу жінку.
Словник української мови в 11 томах
німфа —
Німфа, -фи ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія. Шевч. 240.
Словник української мови Грінченка