німфа
НІ́МФА, и, ж.
1. У грецькій міфології – божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи.
Перед ним .. вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (І. Нечуй-Левицький);
// перен. Про вродливу жінку.
[Прокуратор:] Вона зграбненька. І звідки він узяв собі цю німфу? (Леся Українка).
2. зоол. Одна із стадій післязародкового розвитку личинки деяких комах.
Пасовищні кліщі у своєму розвитку проходять стадії яєчка, личинки, німфи і статевозрілої форми (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)