обведений —
обве́дений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обведений —
[обведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
обведений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвести 3-5). || обведено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обведений —
ОБВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обвести́ 3–5. Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив'яли червоні губи (А. Хижняк); Допевнився Панько, що ззаду стояла військова стайня, обведена також високим білим муром (Л.
Словник української мови у 20 томах
обведений —
Обве́дений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
обведений —
ОБВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обвести́ 3 — 5. Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив’яли червоні губи (Хижняк, Тамара, 1959, 58); Допевнився Панько, що ззаду стояла військова стайня...
Словник української мови в 11 томах