обведений

обве́дений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обвести 3-5).

|| обведено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. обведений — обве́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обведений — [обведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обведений — Огороджений, оточений, окреслений, орисований, лямований, облямований  Словник чужослів Павло Штепа
4. обведений — ОБВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обвести́ 3–5. Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив'яли червоні губи (А. Хижняк); Допевнився Панько, що ззаду стояла військова стайня, обведена також високим білим муром (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. обведений — Обве́дений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обведений — ОБВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обвести́ 3 — 5. Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив’яли червоні губи (Хижняк, Тамара, 1959, 58); Допевнився Панько, що ззаду стояла військова стайня...  Словник української мови в 11 томах