обривистий —
обри́вистий прикметник
Орфографічний словник української мови
обривистий —
-а, -е. 1》 Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий. 2》 рідко. Те саме, що уривчастий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обривистий —
ОБРИ́ВИСТИЙ, а, е. 1. Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий. Круто спускалась гора і обривистим берегом оточувала широке плесо і байрак (Стор., І, 1957, 398); Вершники, збившись.. на обривистій кручі берега, дружно бомблять..
Словник української мови в 11 томах
обривистий —
ОБРИ́ВИСТИЙ, а, е. 1. Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий. Круто спускалась гора і обривистим берегом оточувала широке плесо і байрак (О. Стороженко); Вершники, збившись .. на обривистій кручі берега, дружно бомблять ..
Словник української мови у 20 томах
обривистий —
КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків).
Словник синонімів української мови