обривистий

ОБРИ́ВИСТИЙ, а, е.

1. Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий.

Круто спускалась гора і обривистим берегом оточувала широке плесо і байрак (О. Стороженко);

Вершники, збившись .. на обривистій кручі берега, дружно бомблять .. палуби затиснутих .. між естакадами суден (О. Гончар).

2. рідко. Те саме, що ури́вчастий.

В темряві Степура впізнає знайому постать Лагутіна з піднятим коміром шинелі, чує біля себе Ребрика, Бутенка з філологічного, що зрідка обмінюються на ходу обривистими фразами (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. обривистий — обри́вистий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обривистий — -а, -е. 1》 Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий. 2》 рідко. Те саме, що уривчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обривистий — Урвистий, уривистий, стрімкий, стрімчатий  Словник чужослів Павло Штепа
4. обривистий — ОБРИ́ВИСТИЙ, а, е. 1. Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий. Круто спускалась гора і обривистим берегом оточувала широке плесо і байрак (Стор., І, 1957, 398); Вершники, збившись.. на обривистій кручі берега, дружно бомблять..  Словник української мови в 11 томах
5. обривистий — КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків).  Словник синонімів української мови