обривистий
ОБРИ́ВИСТИЙ, а, е.
1. Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий.
Круто спускалась гора і обривистим берегом оточувала широке плесо і байрак (О. Стороженко);
Вершники, збившись .. на обривистій кручі берега, дружно бомблять .. палуби затиснутих .. між естакадами суден (О. Гончар).
2. рідко. Те саме, що ури́вчастий.
В темряві Степура впізнає знайому постать Лагутіна з піднятим коміром шинелі, чує біля себе Ребрика, Бутенка з філологічного, що зрідка обмінюються на ходу обривистими фразами (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обривистий — обри́вистий прикметник Орфографічний словник української мови
- обривистий — -а, -е. 1》 Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий. 2》 рідко. Те саме, що уривчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обривистий — Урвистий, уривистий, стрімкий, стрімчатий Словник чужослів Павло Штепа
- обривистий — ОБРИ́ВИСТИЙ, а, е. 1. Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий. Круто спускалась гора і обривистим берегом оточувала широке плесо і байрак (Стор., І, 1957, 398); Вершники, збившись.. на обривистій кручі берега, дружно бомблять.. Словник української мови в 11 томах
- обривистий — КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків). Словник синонімів української мови