1. Словник української мови в 11 томах

обривистий

ОБРИ́ВИСТИЙ, а, е.

1. Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий.

Круто спускалась гора і обривистим берегом оточувала широке плесо і байрак (Стор., І, 1957, 398);

Вершники, збившись.. на обривистій кручі берега, дружно бомблять.. палуби затиснутих.. між естакадами суден (Гончар, II, 1959, 48).

2. рідко. Те саме, що ури́вчастий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обривистий — обри́вистий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обривистий — -а, -е. 1》 Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий. 2》 рідко. Те саме, що уривчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обривистий — Урвистий, уривистий, стрімкий, стрімчатий Словник чужослів Павло Штепа
  4. обривистий — ОБРИ́ВИСТИЙ, а, е. 1. Який має дуже круті, прямовисні схили, береги; крутий, стрімкий. Круто спускалась гора і обривистим берегом оточувала широке плесо і байрак (О. Стороженко); Вершники, збившись .. на обривистій кручі берега, дружно бомблять .. Словник української мови у 20 томах
  5. обривистий — КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків). Словник синонімів української мови